У мене є формула, яку я повторюю клієнтам, співробітникам і, здається, самому собі в дзеркалі: люди винаходять, машини працюють. Вона звучить як гасло, але для мене це цілком практичне правило розподілу праці. Головна місія автоматизації не в тому, щоб заощадити на зарплатах. Вона в тому, щоб звільнити людину від механічної праці й повернути їй те, що вміє лише людина.
Ми в Ingello називаємо це першим кроком нашої великої місії: автоматизація. Не тому, що нам подобаються роботи заради роботів, а тому, що кожна година, яку людина витрачає на перекладання цифр з однієї таблиці в іншу, це година, вкрадена в її справжньої роботи.
Людина як калькулятор: історичне непорозуміння
Мало хто памʼятає, що слово «компʼютер» колись означало професію. Обчислювачами називали людей, які цілими днями рахували таблиці для астрономів, артилеристів і страхових компаній. Це були розумні, освічені люди, і вони витрачали своє життя на роботу, яку сьогодні телефон робить за частку секунди.
Коли зʼявилися електронні машини, ця професія зникла. І світ не впав. Навпаки, люди, які раніше рахували, зайнялися тим, чого машини робити не вміли: формулювали задачі, проєктували, перевіряли сенс результатів.
У сучасному офісі досі повно таких «обчислювачів». Менеджер, який щовечора переносить замовлення з пошти в таблицю. Бухгалтер, який вручну звіряє виписки. Керівник, який збирає звіт із пʼяти джерел копіюванням і вставлянням. Це все робота машини, яку через історичне непорозуміння робить людина.
Де проходить межа
Як зрозуміти, що має робити людина, а що машина? Я використовую простий тест. Якщо роботу можна описати як точну інструкцію, де кожен крок однозначний, це робота для машини. Розрахунки, звірки, перенесення даних, нагадування, формування документів за шаблоном, перевірка умов. Машина зробить це швидше, точніше, не втомиться й не помилиться в пʼятницю ввечері.
Якщо ж робота вимагає розуміння контексту, судження в неоднозначній ситуації, творчості чи емпатії, це робота для людини. Вигадати новий продукт. Зрозуміти, чого насправді хоче клієнт, коли він каже одне, а має на увазі інше. Заспокоїти засмученого покупця. Вирішити, у який бік розвивати компанію. Побачити можливість там, де її ніхто не бачить.
Людина має займатися креативом, стратегією та емпатією, залишивши алгоритмам розрахунки й виконання інструкцій. Це не применшення машин і не звеличення людей. Це просто правильний розподіл ролей, як в оркестрі, де в кожного інструмента своя партія.
Ескіз і ливарний цех
Мені подобається образ художника й ливарного цеху. Скульптор створює ескіз: у ньому задум, пропорції, характер. Потім ливарники й машини втілюють цей ескіз у бронзі, повторюючи його тисячі разів, якщо треба. Без ескізу ливарний цех марний, він не знає, що відливати. Без цеху ескіз лишається малюнком на папері.
Саме так працює й наша технологія. У Fractal людина описує систему: які в бізнесі є сутності, які екрани, які сценарії. Це ескіз, і він потребує розуміння бізнесу, яке є лише в людини. А далі генератор відливає за цим ескізом код, базу даних, API, адмінку й документацію. Роботу, яка раніше займала в команди тижні механічного набору коду, виконує машина. А люди звільняються для того, чого машина зробити не може: думати про те, що саме треба збудувати.
Страх заміни
Щоразу, коли я говорю про автоматизацію, хтось питає: а що буде з людьми, яких замінять машини? Це чесне питання, і я не хочу відповідати на нього гаслом.
Історія показує, що автоматизація змінює роботу, але не скасовує її. Ткацький верстат не залишив людство без одягу й без роботи, він зробив одяг доступним мільйонам, а людей перевів в інші професії. Так, перехід буває болісним, і було б нечесно це заперечувати. Але альтернатива, коли люди далі роблять механічну роботу просто тому, що так було завжди, гірша. Вона витрачає найцінніше, що є в людини: час її життя.
Усередині компанії я бачу це постійно. Коли ми автоматизуємо рутину, люди не зникають. Менеджер, який перестав переносити замовлення в таблицю, починає більше часу проводити з клієнтами, і продажі зростають. Бухгалтер, звільнений від ручних звірок, починає аналізувати, де компанія втрачає гроші. Люди піднімаються на рівень вище.
З чого почати
Попросіть кожного співробітника тиждень записувати, на що йде його час. Не для контролю, а для пошуку. Наприкінці тижня перегляньте перелік і позначте все, що можна описати як точну інструкцію. Найпевніше, це третина або навіть половина робочого часу багатьох людей.
Почніть із найчастішої й найнуднішої задачі. Автоматизуйте її, чи то через облікову систему на кшталт Forma, чи через бота в чаті, чи через невелику інтеграцію. Подивіться, чим займеться людина, що звільнилася. З мого досвіду, вона майже завжди знаходить роботу, яка приносить компанії більше, ніж приносила рутина. Бо люди створені винаходити. Нехай машини працюють.
