Я ще памʼятаю час, коли компʼютер в офісі був предметом гордощів. Його ставили на окремий стіл, накривали від пилу серветкою, і працювати за ним дозволяли не кожному. Директор однієї невеликої фірми тоді серйозно пояснював мені, що компʼютер їм не потрібен: у них є бухгалтерка з калькулятором і товстий зошит, і все чудово рахується. За кілька років ця фірма або купила компʼютери, або зникла. Третього варіанта історія не запропонувала.
Сьогодні ту саму фразу я чую про сайт. «Нам не потрібен сайт, у нас є Instagram», «клієнти приходять до нас за рекомендацією», «сайт це для великих». Я не сперечаюся з людьми, які так кажуть, я просто бачу в них того самого директора з калькулятором. Не тому що він дурний. Він якраз розумна й практична людина, у якої зараз усе працює. Проблема в тому, що «зараз» дуже швидко стає «тоді».
Сайт перестав бути фішкою
Років пʼятнадцять тому сайт був ознакою просунутої компанії. Якщо він був, це справляло враження. Тепер логіка перевернулася: наявність сайту вже нікого не вражає, натомість його відсутність викликає запитання. Клієнт, перш ніж зателефонувати, майже завжди шукає Вас в інтернеті. Якщо він нічого не знаходить або знаходить сторінку, яку не оновлювали з минулого десятиліття, він робить висновок не про сайт, а про компанію. Приблизно так само, як Ви робите висновок про ресторан, на дверях якого висить вицвіле меню з цінами в старій валюті.
Я часто кажу клієнтам, що в нашому столітті компанія і є її програмним продуктом. Склад, продажі, команда, договори, усе це давно живе в системах. А сайт це обличчя цього цифрового тіла, єдина його частина, яку бачить людина ззовні. Не мати сайту сьогодні це приблизно як прийти на ділову зустріч у масці: можливо, під нею чудова людина, але розмовлятимуть із Вами насторожено.
Соцмережі це орендована земля
Найчастіший аргумент проти сайту звучить так: у нас є сторінки в соцмережах, і там більше людей, ніж було б на сайті. Це правда. І це чудово, соцмережі потрібні. Але подивімося на них тверезо, очима архітектора.
Сторінка в соцмережі це торгове місце на чужому ринку. Ринок великий, людей багато, місце безкоштовне або майже безкоштовне. Але правила встановлює господар ринку. Сьогодні він показує Ваш прилавок усім, завтра змінює алгоритм, і Вас бачить кожен двадцятий. Післязавтра він вирішує, що Ваша тематика йому не до вподоби, і закриває прилавок без пояснень. Я бачив компанії, які роками будували аудиторію в одній мережі, а потім за одну ніч втрачали все через блокування, до якого не мали жодного стосунку.
Сайт це власна крамниця на власній землі. Він скромніший, до нього треба прокладати дороги: пошукова оптимізація, реклама, посилання з тих самих соцмереж. Але ключі від нього у Вас. Дані про відвідувачів у Вас. Заявки падають у Вашу CRM, а не губляться в особистих повідомленнях, які менеджер забув прочитати. І жоден зовнішній алгоритм не може вимкнути Вас одним оновленням.
Соцмережі це ярмарок, куди Ви приїжджаєте торгувати. Сайт це Ваш дім, куди приїжджають до Вас. Потрібно і те, і те, але жити на ярмарку не можна.
Який сайт насправді потрібен
Тут важливо не впасти в іншу крайність. Сайт не мусить бути дорогим памʼятником самому собі з анімацією на кожному пікселі й розробкою завдовжки в рік. Більшості невеликих компаній досить чесного, швидкого й зрозумілого сайту, який відповідає на кілька простих запитань:
- Хто Ви і чим займаєтеся, зрозуміло з першого екрана, без філософських слоганів.
- Що саме Ви продаєте і приблизно скільки це коштує.
- Чому Вам можна довіряти: реальні роботи, відгуки, адреса, обличчя команди.
- Як звʼязатися з Вами просто зараз, в один клік, з телефона.
Усе інше це розвиток. Блог, який приводить людей із пошуку. Калькулятор вартості, який знімає половину однотипних дзвінків. Особистий кабінет клієнта. Інтеграція з CRM, щоб жодна заявка не загубилася. Сайт з часом перетворюється з візитки на робочий інструмент, і це нормальний еволюційний шлях: так само, як перший офісний компʼютер спочатку був друкарською машинкою з екраном, а потім став серцем усієї бухгалтерії.
Ціна очікування
Є ще один момент, про який рідко кажуть. Сайт набирає вагу не одразу. Пошукові системи довіряють ресурсам з історією, відгуки й статті накопичуються роками, посилання на Вас зʼявляються поступово. Компанія, яка запустила сайт пʼять років тому, має перед Вами фору, яку неможливо купити за гроші одним махом. Це як дерево: найкращий час посадити його був двадцять років тому, другий найкращий час сьогодні.
Тому аргумент «зробимо сайт, коли виростемо» працює проти Вас. Ви виростаєте зокрема завдяки сайту, а не навпаки. Очікування тут не економія, а невидимий кредит, відсотки за яким Ви сплачуєте втраченими клієнтами, про яких навіть не дізнаєтеся.
Що зробити завтра
Знайдіть себе в пошуку так, як це зробив би новий клієнт. Не за назвою компанії, а за послугою та містом. Подивіться, що Ви бачите: себе, конкурентів чи порожнечу. Потім відкрийте свій сайт із телефона й засічіть, за скільки секунд можна зрозуміти, чим Ви займаєтеся, і залишити заявку. Якщо більше ніж за десять секунд, у Вас уже є задача на цей місяць.
В Ingello Systems ми робимо сайти як частину системи, а не як окрему картинку: так, щоб заявка із сайту одразу потрапляла туди, де її опрацюють, а сам сайт можна було розвивати без переписування з нуля. Але навіть якщо Ви почнете з простої сторінки на конструкторі, це краще, ніж і далі бути тим самим директором із калькулятором.
